На Золотоніщині на честь відомої акторки відкрили меморіальну дошку

Новини Черкаської області

У рамках святкування 95-річчя утворення Золотоніського району на фасаді районного будинку культури урочисто відкрито меморіальну дошку видатній акторці театру і кіно, фундатору сучасного театрального мистецтва Наталії Ужвій. Початок її творчого життя безпосередньо пов’язаний із будинком культури. Більш як 100 років тому, у Золотоноші, куди доля закинула її вчителювати, Наталя випадково потрапила на виставу аматорського драмгуртка. Перші театральні враження полонили її.

У наш час є багато цінителів історичної культурної спадщини нашого краю. Саме з ініціативи Івана Дробного – члена спілки письменників України та Віталія Побиванця – члена національної спілки краєзнавців України, встановлено пам’ятну дошку Наталії Ужвій. Цього року  святкуємо 120-ту річницю від дня її народження.

Право відкрити пам’ятну дошку надали учасницям народного самодіяльного  театру «Плеяда» Анастасії Сало та Людмилі Ткаченко.

Віталій Побиванець подякував районній владі за почин, бо ж Золотоніщина славиться багатьма відомими іменами.

– Наша земля якась особлива. Якщо тут не народився хтось із знаменитостей, то він обов’язково приїде сюди для того, щоб зірка його засіяла саме на нашій Золотоніщині. І прикладом цього є наша Наталія Михайлівна Ужвій. Я думаю, що сьогодні її безсмертна душа знаходиться десь тут поруч із нами.

Віталій Побиванець привітав жителів краю з великою подією і побажав щастя, здоров’я і натхнення, яким щедра так наша земля. Того натхнення, яке подароване і отим пером жар-птиці Наталі Михайлівни Ужвій.

– Ми, вдячні нащадки, завжди пам’ятаємо і шануємо цю видатну особистість, а для увіковічення такої дати 95-ї річниці з дня заснування Золотоніського району віднині фасад районного будинку культури прикрашатиме пам’ятна дошка, – зазначив краєзнавець.

Життя Наталії Ужвій було складне й тернисте, сповнене удач і розчарувань, радощів і тривог, шалених успіхів та власних трагедій. Божа милість, мабуть, супроводжувала її з дитинства, однак примхи долі не давали бути щасливою. Життєдайна іскра, яку Наталя Ужвій одержала від природи, завжди допомагала знайти правильну відповідь на будь-які питання життя і творчості. ЇЇ душевною красою, променистим поглядом блакитних очей, щирою людяністю і надзвичайною доброзичливістю захоплювалися.  Теплим словом вона вміла обігріти кожного, хто був біля неї.

50 років свого життя Наталія Ужвій присвятила франківській сцені, де створила десятки неповторних образів у п’єсах І. Франка, О. Корнійчука, В. Шекспіра, О. Островського… Серед найкращих ролей: Раневська («Вишневий сад» Чехова), Беатріче («Багато галасу даремно» Шекспіра) Кручініна і Тугіна («Без вини винні» Островського), Анна («Украдене щастя» Франка), Маріна Мнішек («Борис Годунов»)… 65 образів-ролей. І кожна з них – яскрава, незабутня. Актриса вміла знаходити такі барви ролі, що магнетично діяли на глядача, зачаровували його.

На меморіальній дошці, яка нині прикрашає фасад РБК написано: у цій будівлі у 1916 році дебютувала народна артистка СРСР, лауреат державної премії України імені Шевченка та трьох державних премій СРСР, герой  соціалістичної праці Ужвій Наталія Михайлівна (1898-1986 рр.).

Розповісти друзям
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.