В Соборному сквері пройшли вшанування ліквідаторів та постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС

Щороку 26 квітня Україна згадує 31-шу річницю аварії на Чорнобильській АЕС  – найбільшої техногенно-екологічної катастрофи сучасності. У цей день пам’ятні заходи відбулися і в Черкасах. Тут у Соборному сквері представники різних релігійних конфесій провели спільний молебень. Після чого десятки містян, аби вшанувати пам’ять загиблих ліквідаторів та всіх, кого торкнулася ця трагедія, поклали квіти до підніжжя меморіального знаку «Жертвам Чорнобиля».
– Наслідки цієї катастрофи ми переживатимемо ще не один рік, навіть не одне десятиліття, – сказав митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан. – У нашому житті завжди будуть якісь перешкоди, трагедії, бо ми живемо у світі, де маємо долати це все, боротися. Основою цього всього є наша віра у вічність душі, у воскресіння. Яким би способом не закінчилось життя, має бути жертовність та любов до всього. Герої-чорнобильці проявили цю жертовність.

Пам’ять загиблих внаслідок аварії на ЧАЕС присутні у сквері вшанували хвилиною мовчання. Двох ліквідаторів відзначили нагородами Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Загалом, за даними управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат, нині в Черкасах проживає 1195 постраждалих осіб віднесених до І категорії (із них – 58 інваліди 1 групи, 481 інваліди 2 групи, 656 інваліди 3 групи), ще 1534 постраждалих осіб віднесених до ІІ категорії (із них – 896 учасники ліквідації, 596 евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, 42 відселені із зони безумовного (обов’язкового) відселення) та ще 58 учасників ліквідації ІІІ категорії.

– Час нівелює багато речей… Але подвиг цих людей не підвладно применшити навіть йому, – сказав заступник міського голови Черкас Геннадій Шевченко. – Сьогодні ми щиро схиляємося перед тими, хто пожертвував найдорожчим – життям. Ми не маємо права забувати про самопожертву героїв, які пройшли через усі кола ядерного пекла задля, збереження життя і здоров’я прийдешніх поколінь… Жодні пільги не повернуть цих людей їхнім рідним. Тож зараз ми вкотре повертаємось пам’яттю і серцем до незабутніх трагічних подій, щоб ще раз осягнути, кому зобов’язані можливістю жити і ростити дітей та онуків…
За матеріалом прес-служби ЧМР

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.