У Золотоніській ЦРЛ стверджують, що медичний заклад розвиватиметься незважаючи на перешкоди

Після того, як в Золотоноші відбулося виїзне засідання Міністерства регіонального розвитку, присвячене впровадженню реформ на місцях та ініціативам місцевої влади у освітній, соціальній та медичній сферах, зміни у Золотоніській ЦРЛ не обговорював тільки ледачий. Для запозичення досвіду приїжджають делегації з регіонів, йдуть публікації в центральній та місцевій пресі, обговорення у соціальних мережах. Про одну зі складових успіху, яка залишалася досі поза увагою мас-медіа хотілося б розповісти окремо…

Головний лікар Золотоніської ЦРЛ Сергій Примак

Спочатку трохи історії. Коли в 1992 році Золотоноші надали статус міста обласного підпорядкування, відбувся розділ майна між районом і містом. На той час Кабмін вирішив, що лікарня має тільки лікувати, тому газову котельню, яка знаходилася на території лікарні віддали у комунальну власність міста. Її обслуговувало міське комунальне підприємство, а послуги оплачувалися з районного. Тривалий час особливого від такого розподілу витрат і прибутків ніхто не відчував дискомфорту. Але після того як у 2011 році всі комунальні служби міста було зосереджено в руках КП Міський Водоканал, який рішуче взявся за покращення свого фінансового стану, для лікарні  настали важкі часи.

Оскільки Золотоніська ЦРЛ перебувала поза зоною відповідальності міської влади, його комунальне підприємство, яке на той час було монополістом у постачанні тепла перетворило Золотоніську ЦРЛ на своєрідного фінансового «донора». За короткий період тариф на тепло (абсолютно непрозорий) різко зріс. Станом на кінець 2014 року він складав 1802 гривні за одну гігокалорію і був найвищим у регіоні. Встановлені лічильники і вузли обліку не сприяли економії газу, оскільки Міськводоканал був прямо зацікавлений у збільшенні споживання тепла ЦРЛ. Приміром, серед літа при температурі понад 30 градусів, газовий котел, що обслуговував пральню, працював на повну потужність так, що зайвий пар «додавав жару» і подвір’ю лікарні і її околицям. Вплив на ці процеси у головного лікаря був обмежений, а тільки на один цей котел, йшло щороку  більше одного мільйона гривень. Крім того, були величезні втрати тепла на старій теплотрасі, що вела від котельні в ЦРЛ до корпусу дитячої лікарні. Коштів же на реконструкцію теплотраси через систематичне недофінансування не вистачало.

Не дивно, що нове керівництво району після аналізу використання бюджетних коштів на початку 2015 року, ухопилося за голову. Оскільки підприємство-монополіст на розумні ціни чи  на спільні заходи з теплозбереження не погоджувалося (маючи цілковиту підтримку від міської влади) районна влада і керівництво лікарні почали шукати альтернативу самостійно.

Першим кроком став перехід  лікарні до обробки дезкамер і пральні електрикою замість пари, що дозволило зекономити вже протягом 2015 року 1,2 млн. грн. Наступним кроком стало вирішення питання з опаленням корпусів лікарні. За сприяння Черкаської ОДА і Агентства розвитку Черкащини залучили інвестора – компанію «Альтер Енерджі», яка безкоштовно установила блочно-модульну котельню на пелетах вартість послуг якої складала 1162 гривні за одну гігакалорію (у півтора рази дешевше ніж у Міськводоканалі). На той час це були найдешевші послуги в області. Встановивши котельню біля дитячої лікарні, зекономили ще й за рахунок зменшення втрат на теплотрасі. Вже за перший опалювальний сезон ця котельня заощадила для лікарні 2,5 млн. грн.

Завдяки включенню ринкових механізмів ми змусили «ворушитися» і монополіста. На території лікарні компанією «Укртепло» було безкоштовно встановлено ще одну котельню на альтернативному паливі, яку Міськводоканал взяв у оренду. В результаті цього вартість послуг опалення впала у два рази: до 968 гривень за гігакалорію.

Слід зауважити, що міська влада, яка мала би бути зацікавленою в покращенні фінансового стану Золотоніської ЦРЛ, що обслуговує насамперед жителів Золотоноші, на ділі не лише не проявляла зацікавленості, а й постійно перешкоджала роботі. Керівництву лікарні довелося пройти через цькування у пресі, безліч інспірованих перевірок, мільйонних судових позовів за надуманими приводами тощо. Неодноразово мером ініціювалося звільнення головного лікаря Золотоніської ЦРЛ. А після того, як місто створило власну «первинку», при перерозподілі ним державної медичної субвенції ЦРЛ постійно перебуває в ролі падчірки в поганій сім’ї. Свіжий приклад коли місяць тому із коштів на енергоносії, що передбачалися Золотоніській ЦРЛ місто недодало 300 тис. грн. з одних їм відомих причин.

Але труднощі нас лише загартовували. Ми відстоювали не особистий а суспільний інтерес, мали перед собою високу мету, тому не здавалися і шукали та використовували усі можливості.

Коли на початку нинішнього року «Альтер Енерджі» почало відставати у  конкурентній гонці, перед нами знову постала загроза монополізації ринку послуг теплопостачання. Річ у тому, що Міськводоканал володіє мережею котелень у Золотоноші що дає йому інструменти для недобросовісної конкуренції. За офіційними даними по місту Золотоноша вартість теплопостачання для аналогічних котелень за одну гігакалорію складає наприклад 1581-1813 грн. для котельні по вул. Благовіщенській та 1936-2129 – по вул. Гоголя. Виставляючи на цих котельнях для своїх бюджетних організацій ціну удвічі більшу, ніж для лікарні, і у півтора – за середньообласну, керівництво Міськводоканалу могло вийти на беззбитковість. «Альтер Енерджі» такої можливості не мав.

В умовах нерівної конкуренції наростала фінансова неспроможність підприємства, почалися збої в роботі, з’явились скарги  на незадовільну роботу котельні. Щоб не чекати краху підприємства і повторення кошмарів чотирирічної давності, керівництво лікарні спрацювало на випередження. Ми звернулися до райдержадміністрації і депутатів районної ради стосовно перемовин про передачу інвестором котельні на баланс лікарні. Що і було зроблено в стислі терміни.

Вартість котельні, оціненої незалежною експертизою у 2,5 млн. гривень, було частково компенсовано  власнику за 1 млн. 250 тисяч гривень і з початку нового опалювального сезону вона перейшла у підпорядкування Золотоніської ЦРЛ.  Тепер ми і опалюємо і контролюємо витрати, не залежачи від приватного інтересу.

Щоправда, одразу довелося боротися з новими викликами: на старті сезону  оператори не так працювали, як повинні були б, неналежно функціонувала частина обладнання. Зокрема, щоб не допустити перепадів температури вранці кочегари мали перш ніж гасити один котел, аби його почистити, розпалювати другий котел. Потрібно було провести профілактику, визначитися з контрольними показниками температури води на виході в залежності від температури повітря тощо. Наразі, після вжитих заходів нарікань немає. В коридорах відділень дитячої лікарні 19, а в палатах 21-22 градуси тепла.

Нині, коли нам вчергове задають питання: де взяти кошти на ремонти і переоснащення ми посміхаємося і говоримо: «Борітеся – поборете!» Завдяки багатоплановим заходам як щодо джерел поповнення так і засобів економії ми з абсолютно несприятливих умов зуміли перейти у зону відносного комфорту і можемо (не розслабляючись, звичайно) впевнено дивитися у майбутнє. Те ж саме до снаги кожному. Головний підсумок нашої роботи: лікарня розвивається, і розвиватиметься, незважаючи на постійне недофінансування з держбюджету і деструктивну позицію міської влади м. Золотоноша.

Сергій ПРИМАК, головний лікар Золотоніської ЦРЛ

загрузка...

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.