Мавпа з гранатою

Минулого тижня  підконтрольні обласній владі сайти оприлюднили листа під гучним заголовком: «АТОшники просять притягнути до відповідальності депутата Голуба». Лист на повірку виявився фальсифікацією.   Під цим листом у переліку підписантів значилися три керівники громадських об’єднань і декілька військових(!). Першим після оприлюднення листа заявив про фальсифікацію командирвійськової частини А 1402 Олег Василенко.

13669826_819213144881953_728080993705202350_n

Виявилось, що цей лист підписувався під тиском голови ОДА Ткаченка. Навіть, в його кабінеті в присутності заступників В. Коваля і С. Овчаренка.  Незговірливі, розповідають, отримували попередження про  проблеми подальшого перебування на посадах.  Один з них Олександр Тихонов – районний  військовий комісар. Начальник Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України Дмитро  Коцеруба, чий підпис стояв під листом, відкликав його і   офіційно  вибачився перед народним депутатом. Не будемо акцентувати увагу на змісті листа. Текст його настільки недолугий, що з доброї волі   підписати його міг тільки  пацієнт палати №6 або Канатчикової дачі. Але про причини і обставини появи цього «доносу» потрібно  розповісти громаді, бо подібні методи розправи влади з опонентами можуть призвести до незворотних наслідків. Чого доброго, якійсь командир під тиском високопосадовця почне шмаляти по  конкурентах його бізнес-імперіїї зі всього арсеналу, що є  на озброєнні частини. Шандарахнуть по потрібній ділянці, і є майданчик під будівництво партнерам  або під угіддя  для   родичів… Воно було б смішно, якби не так сумно…

Мета листа – дискредитувати народного депутата Владислава Голуба. «Дискредитувати», враховуючи викладене в листі, мабуть це сильно сказане, але хто чим здатний, той тим і «дискредитує»…

Навіщо? Бо народний депутат Голуб відкрито виступив проти призначення на керівну посаду в стратегічному державному підприємстві російського олігарха Віктора Полозова. Про саме підприємство, причини зазіхання на нього олігарха і можливі непоправні наслідки для країни.

«ЧК» повідомляла у минулому числі газети в статті під назвою «Аміакопроводу – труба? або Навіщо Полозов зазіхає на «Укрхімтрансаміак».

Під час війни з Росією, віддати до рук російського бізнесмена єдиний в державі аміакопровод – це загроза національній безпеці! Щоправда обласні керманичі, мер Войцехівський і його адмінресурс, який підписує від імені то освітян, то кварткомів пасквілі на нардепа і нашу газету, так, вочевидь, не вважають. З таким адмінресурсом, дійсно, страшно жити!

Хто такий Віктор Полозов, якого нібито постали захищати нібито АТОвці? Інформації в Інтернеті про нього більш ніж достатньо. Сумніваємось, що у підписантів і мера Золотоноші с обласними керманичами нема доступу до Інтернету, і вони, бідненькі, навіть не догадувалися, що цей пан веде бізнес у країні агресора, що його управляюча компанія знаходиться у Москві. А якщо не тільки здогадувалися, але й знали, і при цьому лобіювали і навіть проштовхували на керівну посаду в стратегічному підприємстві, то це як називається, чи, вірніше, кваліфікується?

І де ж на думку цих «патріотів», Полозов з того бізнесу сплачує податки? В повному обсязі! Це на підвладній його кумам та друзям території можна все мінімізувати, оптимізувати, працівників на принизливій мінімалці тримати! Скільки він у нас сплатив податків? Чому не розповідаєте? Адже з українських податків утримується українська армія, а зі сплачених у Росії – армія агресора! Що тоді таке по вашому, шановні пани, керманичі та підписанти, національна безпека? Чи ви вважаєте, що і на неї можна наплювати, у вас вистачить коштів емігрувати у Австрію, Чехію чи у гіршому випадку до Полозова у Москву або Таллін.

Люди, навіть не посадовці, у яких душа болить за рідну землю, керувалися б не тим, кому скільки з барського плеча грошової допомоги пан надав, а тим, який би він не був, але залежний від агресора і залежності цієї чомусь позбавлятися не збирається! И тим, що ви, панове владці, ллєте бруд, на народного обранця, який звернув на це увагу, ви сприяєте агресору. Невже не  алишилося нічого святого, окрім бабла і місця біля владного корита?

А зараз поговоримо про фігурантів. Спочатку не про тих, хто підставив, а про тих, хто підставився. Не будемо навіть переходити на особистості, усі вони або військові, або мають відношення до АТО.

В Статуті Збройних Сил України у статті 9 зазначене:

«Військовослужбовці Збройних Сил України … мають права й свободи громадян України з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, військовими статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

На військовослужбовців покладаються обов’язки, що визначаються військовими статутами та порадниками Збройних Сил України». Специфічність правового статусу військовослужбовця в тому, що його права і свободи, обов’язки та відповідальність визначаються з врахуванням можливостей їх реалізації в умовах Збройних Сил чи інших військових формувань, що тягне за собою певні обмеження військовослужбовця. А саме, в свободі пересування, виборі місця проживання, у забороні брати участь у діяльності політичних партій, страйках, демонстраціях, занятті підприємництвом тощо). Не говорячи вже про участь у політичних інтригах, або використанні військових у комерційних, або міжособистісних конфліктах! Порушення Статуту та Присяги для військових – злочин!

Пани офіцери, вас там в кабінетах ОДА розуму позбавили? Ви командири або як?

Коли прийшли до тями, почали виправляти ситуацію.

Щоправда, командир військової частини А 1402 Олег Василенко, взагалі випадково довідався, що фігурує у якомусь листі. Він того ж дня надіслав «Прочерку» спростування, в якому йдеться про те, що « був шокований, побачивши своє прізвище під цим зверненням. Бо вперше бачу і чую про це звернення», написав він.

Відносно трьох підписантів – керівників громадських об’єднань учасників АТО, дуже гірко, що з них зробили знаряддя помсти.

Те, що витворила обласна влада, це початок кінця до повної втрати лиця цією владою. Довіри до такої влади вже нема. Її взагалі небезпечно залишати. Хто знає, що завтра їй забандюриться. За допомогою яких засобів вона буде вирішувати питання власні і своїх кумів та партнерів.

Влада, яка, щоб розчистити шлях до посади своєму протеже, попри його сумнівну репутацію, намагалася використати військових, сама – загроза національній безпеці! Різного рівня владні команди керували Черкащиною, але така недалека уперше. Вона як та мавпа з гранатою, яка сама не знає, що може утнути.